Алергопрофіль “Харчовий 1. Педіатричний”

Алергени коров’ячого молока

Бичачий сироватковий альбумін (BSA) Bos d 6 – термолабільний білок, основний алерген яловичини та другорядний алерген молока. Термічна обробка в домашніх умовах знижує, але повністю не видаляє його алергенні властивості. IgE- антитіла можуть перехресно реагувати з альбумінами баранини та свинини.
Казеїн Bos d 8 – мажорний білок молока. Він не є видоспецифічним білком: при алергії до нього можлива також підвищена чутливість до молока інших тварин та сирів (оскільки вони містять казеїн). Термостабільний. Рекомендовано відмовитися від прийому їжі при виявленні сенсибілізації до казеїну.
α- лактальбумін Bos d 4 – видоспецифічний білок, тому за наявності антитіл лише до нього перехресна реакція на молоко інших тварин не спостерігається. Термолабілен. Також встановлено, що α-лактальбуміни мають перехресну реактивність з овоальбуміном яйця, а також можуть спостерігатися перехрести при вживанні яловичини.
β- лактоглобуліни Bos d 5– термолабільний білок при тривалому нагріванні втрачає алергенність. Люди з алергією на β- лактглобуліни можуть вживати тверді сири.

Алергени яєчного білка

Овомукоїд Gal d 1 є термостабільним (наприклад, при 100°С протягом 1 години) та не денатурується сечовиною. Він стійкий до перетравлення протеазу (56-57). Вважається, що алергенний потенціал овомукоїда залежить від його стійкості до термічної обробки та травлення.
Овоальбумін Gal d 2 – білок, який присутній у яйці у найбільшій кількості, проте швидко піддається денатурації при термічній обробці. Наявність антитіл також вказує на можливу алергічну реакцію на вакцини від грипу та жовтої лихоманки.
Овотрансферин Gal d 3 – термостабільний антиген яйця. Спостерігається перехресна реакція з овотрансферином качиного яйця.

Алергени пшениці

(Tri a 14) – є основним алергеном, пов’язаним із астмою пекаря. Будучи білком сімейства nsLTP, дає перехресні реакції з аналогічними білками персика, полину і т. д. Однак амінокислотна послідовність Tri a 14 при нагріванні (виготовлення хлібобулочних виробів) структурно змінюється, що знижує гомологічність з LTP інших рослин.
Омега-5-гліадин (Tri a 19) – пшенично-залежна анафілаксія, спричинена фізичними навантаженнями (WDEIA), характеризується анафілактичними реакціями після прийому пшениці та фізичних вправ. WDEIA – це рідкісна, алепотенційно тяжка форма харчової алергії. Було показано, що омега-5-гліадин корисний для діагностики WDEIA in vitro.

Алергени сої

Gly m 5, Gly m 6. Сенсибілізація до цих білків визначає тяжкість реакції на сою, можуть розглядатися як діагностичні маркери для виявлення хворих із високим ризиком серйозних клінічних симптомів..
Gly m 4 відноситься до сімейства PR-10, є основним соєвим алергеном для пацієнтів, які страждають на алергію на пилок берези. Тяжкість алергічної реакції аж до анафілаксії визначається поєднаною сенсибілізацією до Bet v 1 і Gyl m 4 .

Алергени арахісу

Ara h 1 (викилин), Ara h 2 (2S-альбумін). До 95% людей з алергією на арахіс сенсибілізовані до Ara h 1 і Ara h 2. Ці білки пов’язують більш високі рівні IgE (у 90 разів вище) і більш стійкі до нагрівання та перетравлення шлунково-кишковими ферментами після того, як вони зазнали реакції Майяра .
Ara h 8 – відноситься до сімейства PR-10, що зумовлює перехресні реакції з Bet v 1 та Gyl m 4.
Ara h 9 – є маркером сенсибілізації до білків групи nsLTP, які пов’язані із системними та тяжкими реакціями на додаток до синдрому оральної алергії (ОАS). Оскільки nsLTP, як правило, стійкі до нагрівання та перетравлення в шлунково-кишковому тракті, існує ризик алергічних реакцій також на приготовлену та термічно оброблену їжу.

Алергени риби

Парвальбуміни (Gad m 1 трески, Sal s 1 лосося, Cyp c 1 карпа) є мажорними респіраторними та харчовими алергенами риби.

Продукти переробки риби (рибний желатин, колаген, ізінглас) містяться в продуктах харчування (напої, цукерки) фармпродуктах (гелі, капсули, оболонки) про що, як правило, виробник не попереджає.

Парвальбуміни різних риб виявляють виражену перехресну реактивність. Однак короп і оселедець містить у 100 разів більше парвальбумінів, ніж скумбрія та тунець. Це може зумовлювати моно-і олігочутливість до окремих видів риб. Також білки єнолазу (Gad m 2, Sal s 2, Cyp c 2), альдолазу (Gad m 3, Sal s 3, Cyp c 3)) можуть викликати специфічну сенсибілізацію, що не дає перехресної реакції.

Парвальбуміни не присутні в ікрі риб, тому пацієнти з алергією на ікру часто переносять м’ясо риби. Anisakis simplex – паразит риби може викликати самостійну алергію. Алергія на парвальбумін клінічно проявляється легкими (оральна форма, еритема), помірними (кропив’янка, блювання), тяжкими (ангіоневротичний набряк, астма, анафілаксія) формами. АСІТ при рибній алергії не використовується через великий ризик ускладнень.