Суматриптан (3- [2- (диметиламіно) етил] -м-метиліндол-5-метансульфонамід сукцинат) – засіб для купірування нападів мігрені, селективний агоніст 5НТ1-рецепторів серотоніну. не впливає на серотонінові рецептори інших підтипів, а також на адренергічні, бензодіазепіновие, мускаринові, допаміновиє рецептори. надає виборче судинозвужувальну дію на судини системи сонної артерії, що постачає кров’ю екстракраніальні та інтракраніальні тканини, в тому числі мозкові оболонки, не впливаючи при цьому на мозковий кровотік. розширення цих судин є основним механізмом розвитку нападу мігрені. клінічний ефект препарату настає через 15-30 хв після прийому.

Після прийому всередину суматриптан швидко всмоктується в травному тракті, через 45 хв його концентрація в сироватці крові досягає 70% максимальної. Біодоступність при пероральному прийомі – близько 14% за рахунок пресистемного метаболізму і неповного всмоктування в кишечнику. Зв’язування з білками плазми крові низьке – 14-21%.

Купірування нападів мігрені з аурою або без неї.

Дорослим призначають по 1 таблетці (100 мг), у деяких хворих терапевтична доза може скласти 50 мг (1/2 таблетки). при повторному виникненні симптомів препарат можна призначати в додаткових дозах з інтервалом не менше 1 ч. максимальна добова доза становить 300 мг. Антимігрен рекомендується застосовувати якомога раніше при виникненні нападу мігрені, але він однаково ефективний в будь-якій стадії нападу. препарат не можна застосовувати з профілактичною метою в період між нападами мігрені.

ІХС (стенокардія, інфаркт міокарда в анамнезі), аг, одночасний прийом препаратів, що містять ерготамін або його похідні, інгібіторів мао і період до 14 днів після їх відміни, період вагітності та годування груддю, вік до 14 років і старше 60 років, підвищена чутливість до препарату.

У деяких хворих можливі нудота, блювота, запаморочення, слабкість, відчуття здавлювання, які можуть виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку і горло, підвищення пекло, брадикардія або тахікардія, алергічні реакції (висип, кропив’янка, еритема). зазначені симптоми короткочасні.

Препарат не слід призначати пацієнтам з патологією серцево-судинної системи. слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з епілепсією або органічними ураженнями головного мозку в анамнезі, при яких можливе зниження порога судомної активності. з обережністю призначають також водіям транспортних засобів і особам, робота яких потребує точної координації рухів.

Взаємодії з пропранололом, флунаризином і етанолом не виявлено. можлива взаємодія з препаратами, що містять ерготамін або його похідні, а також з інгібіторами мао. необхідно дотримуватися 24-годинний інтервал між прийомом ерготаміну і суматриптану.

Можливе посилення побічних ефектів. проводять симптоматичну терапію.

У сухому, захищеному від світла місці.