Діуретична, салуретичну засіб. механізм діуретичної дії препарату обумовлений зменшенням реабсорбції іонів натрію і хлору головним чином в проксимальної частини звивистих канальців. він також пригнічує реабсорбцію калію і бікарбонатів. діуретичний ефект проявляється при алкалозі та ацидозі та не знижується при тривалому застосуванні препарату. володіє гіпотензивні властивості (як правило, при аг).

Гідрохлортіазид швидко всмоктується після прийому всередину. Діуретичний ефект розвивається протягом 1-2 ч і триває до 10-12 год і більше.

Застійні явища в малому і великому колі кровообігу при серцево-судинної недостатності; цироз печінки з явищем портальної гіпертензії; нефрози та нефрити (виняток – важкі прогресуючі форми зі зменшенням швидкості клубочкової фільтрації); токсикоз вагітних, передменструальний синдром (при застійних явищах); аг, особливо супроводжується недостатністю кровообігу (в комбінації з іншими гіпотензивними засобами).

При глаукомі (переважно субкомпенсированной форми) в ряді випадків Гидрохлортиазид знижує внутрішньоочний тиск і нормалізує офтальмотонус (ефект настає через 24-48 год). Як правило, прийом гідрохлортіазиду комбінують з інстиляцією в кон’юнктивальний мішок міотиків або інших протиглаукомних препаратів.

Всередину під час або після їди. дозу встановлюють індивідуально. разова і добова доза препарату при його прийомі в якості діуретика може становити 0,025-0,2 м приймають одноразово вранці або в 2 прийоми в першій половині дня. підвищення дози понад 0,2 г недоцільно (подальшого посилення діурезу не спостерігається). особам похилого віку з аг, що супроводжується ураженням церебральних судин, слід приймати препарат в нижчих дозах (0,0125 г 1-2 рази на добу).

Препарат можна приймати протягом 3-7 днів поспіль і після перерви на 3-4 дні знову продовжити прийом препарату; якщо дозволяє стан пацієнта перерву в терапії роблять кожні 1-2 дні. При тривалому лікуванні іноді приймають по 2-3 рази на тиждень. Тривалість курсу лікування і загальна тривалість прийому залежать від характеру і тяжкості патологічного процесу, ефекту терапії і переносимості препарату.

При АГ призначають по 0,025-0,05 г (1-2 таблетки) на добу, як правило, в складі комплексної терапії.

При глаукомі приймають по 0,025 г/добу.

Виражена ниркова недостатність, важкі ураження печінки, важкий перебіг цукрового діабету і подагри.

При тривалому застосуванні може розвинутися гіпокаліємія (в основному помірна) і гіпохлоремічний алкалоз. гіпокаліємія найчастіше виникає у хворих на цироз печінки та нефрозом, гіпохлоремічний алкалоз – при дієті без солі або втрати хлоридів при блювоті або діареї.

Лікування гідрохлортіазидом рекомендується проводити на тлі дієти багатою солями калію. для профілактики гіпокаліємії застосовують в поєднанні з калійзберігаючимидіуретиками (ці засоби та препарати, що містять калій, не призначають при захворюваннях нирок). при гіпокаліємії призначають калію аспарагинат, р-р калію хлориду (2 г/добу), в разі гіпохлоремічний алкалоз – натрію хлорид.

При застосуванні препарату можливо зменшення виділення сечової кислоти з організму і загострення латентної подагри (в таких випадках призначають алопуринол).

У сухому місці.