Папазол-Дарниця – комбінований лікарський засіб, до складу якого входять алкалоїд папаверин і похідне імідазолу – бендазол.

Папаверин – міотропну спазмолітичну засіб. Він є інгібітором ферменту ФЕД, що викликає внутрішньоклітинне накопичення циклічного 3 ‘, 5’-аденозинмонофосфату (цАМФ). Накопичення цАМФ призводить до порушення скоротливості гладких м’язів і їх розслаблення при спастичних станах. Знижує тонус, зменшує скорочувальну діяльність гладких м’язів і надає в зв’язку з цим судинорозширювальну і спазмолітичну дію. Дія папаверину на ЦНС виражено слабо, лише в підвищених дозах він проявляє деякий седативний ефект.

Бендазол – міотропну спазмолітичну засіб. Безпосередньо впливає на стан гладких м’язів судинної стінки та внутрішніх органів за рахунок впливу на імідазолового рецептори. Знижує артеріальний тиск, вміст вільного кальцію в гладких м’язах, усуває спазм гладких м’язів органів черевної порожнини, стимулює функції спинного мозку. Підвищує здатність тканин протистояти гіпоксії, підвищує синтез нуклеїнових кислот і білка.

Спазми гладких м’язів внутрішніх органів (пілороспазм, спастичний коліт, холецистит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, кишкова колька, ниркова колька, спазми сечовивідних шляхів);

• транзиторний спазм судин головного мозку;
• помірно виражений спазм периферичних судин;
• додатковий засіб у складі комплексної терапії АГ.

Призначати дорослим всередину за 2 години до або після їди по 1 таблетці 2-3 рази на добу. максимальна разова доза – 1 таблетка, максимальна добова доза – 4 таблетки.

Тривалість лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання, ефективності терапії.

Гіперчутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу; порушення av-провідності; тяжка серцева недостатність; артеріальна гіпотензія; захворювання, що супроводжуються зниженням м’язового тонусу; судомний синдром, бронхообструктивний синдром, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки; гіпотонічний коліт; звичний запор; черепно-мозкова травма; тяжка печінкова і ниркова недостатність; хронічний нефрит з набряками та порушенням азотовидільної функції нирок; цукровий діабет; гіпотиреоз; недостатність надниркових залоз, гіпертрофія передміхурової залози, глаукома.

У разі рідкісних спадкових станів, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною лікарського засобу (див. Особливості застосування), прийом лікарського засобу протипоказаний.

При застосуванні лікарського засобу у окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, характерні для препаратів папаверину і бендазола.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухий кашель, ринорея, утруднене дихання.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, запор, дискомфорт в області шлунка.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, слабкість, запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: AV-блокада, аритмії, зниження скорочувальної здатності міокарда, артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, відчуття серцебиття, біль в області серця, припливи, шлуночкова екстрасистолія, тахікардія; при тривалому застосуванні – погіршення показників ЕКГ у зв’язку зі зменшенням серцевого викиду.

З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж, кропив’янку, набряк Квінке.

Загальні порушення: підвищене потовиділення, гіперемія, відчуття жару.

Лікарський засіб призначати з обережністю і в дозах нижче среднетерапевтических, при важких захворюваннях серця, надшлуночкової тахікардії, пригніченні дихання, зниження перистальтики кишечника, шокових станах, ослабленим пацієнтам і особам похилого віку.

Не рекомендується застосовувати лікарський засіб для тривалого лікування АГ, особливо у пацієнтів похилого віку.

При прийомі лікарського засобу можливий розвиток ортостатичної гіпотензії.

При появі симптомів порушення функції печінки, зокрема, шлунково-кишкових порушень, жовтяниці, еозинофілії і підвищення рівня печінкових ферментів, необхідно припинити прийом лікарського засобу.

Слід повідомити лікаря про виникнення таких симптомів: припливи, підвищене потовиділення, головний біль, підвищена стомлюваність, жовтяниця, висипання на шкірі, нудота, дискомфорт в області шлунка, запор.

Куріння знижує ефективність лікарського засобу.

Під час прийому препарату слід відмовитися від вживання алкоголю і препаратів, що пригнічують ЦНС.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати лікарський засіб.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Лікарський засіб протипоказано в період вагітності або годування груддю.

Діти. Лікарський засіб не застосовувати у дітей.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Під час лікування лікарським засобом слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими складними механізмами.

При одночасному застосуванні Папазол з іншими лікарськими засобами можливі такі види взаємодії:

з антигіпертензивними лікарськими засобами різних груп, трициклічними антидепресантами, салуретиками, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином, фентоламіном – посилення гіпотензивного ефекту; при тривалому застосуванні з блокаторами β-адренорецепторів лікарський засіб запобігає підвищенню загального периферичного опору, що викликається блокаторами β-адренорецепторів;

з антихолінергічними засобами – посилення антихолінергічної ефекту;

з барбітуратами – взаємне посилення ефектів;

злеводопою, метилдопою – ослаблення ефектів даних лікарських засобів;

з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС, – підвищення токсичності даних лікарських засобів, така комбінація не рекомендується;

з серцевими глікозидами – виражене посилення скорочувальної функції міокарда в результаті зниження загального периферичного опору судин;

з адсорбентами, в’яжучими та обволікаючі засобами – зменшення всмоктування лікарського засобу зі шлунково-кишкового тракту.

Ефективність лікарського засобу знижується при тютюнопаління.

Симптоми отруєння є поєднанням передозування папаверину і бендазола.

Симптоми отруєння бендазол: артеріальна гіпотензія, аритмія, підвищене потовиділення, відчуття жару, запаморочення, нудота, головний біль, слабкість, зниження перфузії тканин.

Симптоми отруєння папаверином: занепокоєння, загальмованість, сонливість, слабкість, головний біль, підвищене потовиділення, порушення зору, диплопія, затруднене дихання, атаксія, ністагм, пригнічення центральної нервової системи, синусова тахікардія, часткова або повна AV-блокада, артеріальна гіпотензія, колапс, кома, ціаноз, метаболічний ацидоз, гіпервентиляція, гіперглікемія, гіперкаліємія, нудота, блювота, запор, розлади шлунково-кишкового тракту, висипання на шкірі.

Лікування: відміна лікарського засобу, промивання шлунка до чистих промивних вод, сольове проносне і активоване вугілля. Симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає.

Упаковці при температурі не вище 25 °C.